Libuše Dlabola Pražáková
У своїй живописній практиці я повертаюся до тихих дотиків повсякденного життя - до тканини, кольору й фрагментів, що несуть пам'ять. В останніх роботах я вшиваю залишки текстилю у полотно - особисті реліквії, що несуть відбиток стосунків, турботи та вразливості. Це тонкі жести, інколи ледь помітні, й водночас заряджені внутрішнім напруженням - ніби спроба втримати щось, що вислизає.
Для мене матеріал стає продовженням і тіла, і пам'яті - простором, де образи виникають не лише завдяки пензлю, а й нитці, ритму рук та повторенню. Це живопис як форма утримання, простір, де - бодай на мить - речі можуть триматися разом.
Текст: Теа Кріж
Для мене матеріал стає продовженням і тіла, і пам'яті - простором, де образи виникають не лише завдяки пензлю, а й нитці, ритму рук та повторенню. Це живопис як форма утримання, простір, де - бодай на мить - речі можуть триматися разом.
Текст: Теа Кріж
Профіль створено 22 лютого 2026 р.
Галерея робіт
Хлопчик-кульбаба, 140 × 170 см, акрил, 2019
Автопортрет, 170 × 140 см, олія, 2025
Поїдач чорниць
Літній хлопчик, 140 × 170 см, олія, 2024
Рука кава кава рука, 140 × 140 см, олія, 2024
Ема, 140 × 170 см, акрил, тканина, 2018
Ольга, 140 × 170 см, олія, 2018
Хлопці, що чекають, 140 × 170 см, олія, 2024
Кепка, 30 × 30 см, кепка, бавовняна нитка, 2025
На колінах, 35 × 35 см, бавовняна нитка, 2025